ЕХІНАЦЕЯ ПУРПУРОВА
(эхинацея
пурпурная) — багаторічна
трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих).
Стебло пряме, 50—150 см заввишки. Листки прості, овально- або
лінійно-ланцетні, по краю зарубчасте-зубчасті; нижні — довгочерешкові,
верхні — майже сидячі. Квітки дрібні, у великих, розміщених поодиноко на кінцях стебел та
гілок кошиках; крайові — довгоязичкові, неплідні, пурпурові,
темно-червоні або жовті; серединні —
трубчасті, двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте у серпні — жовтні.
Поширення. Походить із східної частини США. На
Україні, переважно в південних районах, розводять як декоративну рослину.
Сировина. Використовують
коріння, заготовлене восени або рано навесні, і суцвіття (кошики), які збирають під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Корені рослини
містять глікозид, ехінокозид, бетаїн,
фітостерини і смоли, до складу яких
входять пальмітинова, лінолева,
циротинова та інші кислоти.
Всі частини рослини містять ефірну олію, сполуки калію, магнію, заліза й алюмінію.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати
Е. п. роблять стимулюючий вплив на центральну нервову систему, посилюють
сексуальну потенцію, сприяють загоюванню ран, опіків та
виразок. Використання Е.п. ефективне при загальному сепсисі,
параметритах, різних формах запального стану внутрішніх органів, при
станах психічної депресії, явищах фізичного і
нервового виснаження, при гострих і хронічних
інфекційних захворюваннях. Слід відзначити, що навіть
при тривалому вживанні препарати Е.п. не доводять до пригнічення нервової
системи, що спостерігається, наприклад, при прийманні препаратів лимонника
китайського.
Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку коріння (1:10, на
70 %-ному спнрті) по 20— ЗО крапель 3 рази на день. ЗОВНІШНЬО
—20—60 крапель настойки розводять 100 мл ізотонічного розчину
хлориду натрію й застосовують у вигляді вологих компресів (проводять у
поєднанні з внутрішнім прийманням настойки для посилення
терапевтичного ефекту)
ЕХІНАЦЕЯ ПУРПУРОВА
(эхинацея
пурпурная) — багаторічна
трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих).
Стебло пряме, 50—150 см заввишки. Листки прості, овально- або
лінійно-ланцетні, по краю зарубчасте-зубчасті; нижні — довгочерешкові,
верхні — майже сидячі. Квітки дрібні, у великих, розміщених поодиноко на кінцях стебел та
гілок кошиках; крайові — довгоязичкові, неплідні, пурпурові,
темно-червоні або жовті; серединні —
трубчасті, двостатеві. Плід — сім'янка. Цвіте у серпні — жовтні.