Гвоздика різнобарвна (Dianthus versicolor;гвоздика разноцветная) - Багаторічна трав'яниста опушена рослина родини гвоздикових. Стебла
численні, висхідні, 20—50 см заввишки. Листки супротивні,
лінійно-ланцетні, цілокраї, 2—7 мм завширшки. Квітки правильні,
двостатеві, розміщені поодинці на верхівках стебла та його гілок,
5-пелюсткові; пелюстки зубчасті, зісподу зеленаві, зверху
рожево-пурпурові. Плід — коробочка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. За даними, які потребують перевірки,
трапляється в північних районах Ворошиловградської області на степах і
кам'янистих схилах.
Сировина. Використовують траву, заготовлену під час цвітіння рослини.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава Гвоздики різнобарвної містить сапоніни і алкалоїди (0,07%).
Фармакологічні властивості і використання гвоздики різнобарвної Рослина
проявляє кровоспинні, спазмолітичні, знеболюючі, протизапальні,
антитоксичні, в'яжучі та сечогінні властивості. Найчастіше її
використовують як засіб, що підвищує тонус матки, регулює місячні,
зупиняє маткові, гемороїдальні й інші внутрішні кровотечі, та як
абортивний засіб. Інколи її використовували при проносах, простуді (як
потогінний засіб), при укусах скажених тварин, а також при епілепсії,
еклампсії та інших судомах.
Лікарські форми і застосування гвоздики різнобарвної
Внутрішньо — настій трави (1 столова ложка подрібненої трави на 200 мл окропу, настоюють 2 години) по 1 столовій ложці тричі на день;
рідкий екстракт (25 г трави на 200 мл окропу, випарюють наполовину) по 1 чайній ложці тричі на день;
настій трави на прованській олії (у співвідношенні 1:10, настоюють 8 днів, віджимають) по 5—10 крапель тричі на день.
|