Лікарські рослини, косметика

КРОПИВА ЖАЛКА,

(кропива мала; крапива жгучая, Urtica urens)—

однодомна однорічна трав'яниста, вкрита жалкими волосками, рос­лина родини кропивових. Стебло прямостояче, чотиригранне, 15— 60 см заввишки. Листки супро­тивні, цілісні, еліптичні або яйце­видні, гострі, по краю гострозуб-часті, 4—5 см завдовжки. Квітки світло-зелені, дрібні, одностатеві, зібрані в переривчасті пазушні во­лоті (суцвіття не довші за череш­ки листків, у пазухах яких вони містяться); оцвітина чотирироз-дільна. Плід — сім'янка. Цвіте у травні — вересні.

Поширення. Кропива жалка росте по всій території України на бере­гах річок, як бур'ян по городах, у садах, поблизу житла, серед ча­гарників.

Заготівля і зберігання. Для лі­кування використовують листя кропиви, яке збирають під час цвітіння рослини, відокремлюючи його від стебла, і сушать обов'язково в затінку, по змозі швидко. Су­шіння припиняють, коли цент­ральні жилки стають ламкими. Су­хої сировини виходить 22—23 % . Строк придатності — 2 роки. Рос­лина неофіцинальна.

Хімічний склад. За якісним скла­дом листя кропиви жалкої схоже з листям кропиви дводомної.

Фармакологічні властивості і ви­користання. У народній медицині кропиву жалку використовують нарівні з кропивою дводомною, а іноді навіть віддають їй пере­вагу. Настій листя кропиви жал­кої використовують як кровоспин­ний (при легеневих, кишкових, маткових, гемороїдальних та ін­ших кровотечах), сечогінний (при набряках) та загальнозміцнюючий засіб. Вживання настою показане й при нервових розладах, ревма­тизмі, алергії й анемії, при звичних запорах, диспепсіях і шлункових коліках. Широко, ви­користовують препарати кропиви жалкої в дерматології й косме­тиці: всередину — при екземі, сверблячці, кропив'янці; місце-во — при себореї голови, круго­вій або гніздовій плішивості, запрілості. Цінують кропиву жал­ку і як продукт харчування: змолодого листя готують салати (про приготування див.  у статті Кропива дводомна), приправи до м'ясних   страв   і   зелений   борщ.
Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — настій   листя   (2   сто­лові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 2 години) по півсклянки 3 рази   на   день   до   їди;   дві   чайні ложки суміші (порівну) листя кропиви жалкої    і    ожини    сизої    напарюють 2 години на склянці  окропу  і  п'ють по   півсклянки   3   рази   на   день   для регулювання    функціональної    діяльності  шлунка  та  від дизентерії;   сві­жий    сік    з    листя    кропиви    жалкої вживають по  1  чайній ложці  3 рази
на день як кровоспинний засіб.
ЗОВНІШНЬО — відвар    листя    (100    г сировини кип'ятять  30  хвилин  в 1л оцту, розведеного водою у співвідно­шенні  1:1) для миття голови при се­бореї  та  круговій  або  гніздовій   плі­шивості   (мити   ввечері   перед   сном, без   мила);    насичені   свіжим   соком
кропиви   стерилвні   тампони   прикла­дають до запрілостей; ран і варикозних  виразок. Протипоказання див. у статті Кропива дводомна.