Лікарські рослини, косметика

За багато віків вивчення людством лікарських рослин було створено немало різноманітних лікарських форм. Багато з них легко приготувати самим в домашніх умовах.

Найбільш поширеними формами для лікування різних недуг є водні настої, відвари, спиртові настоянки, інгаляційні суміші, порошки, припарки, масла, мазі, чаї, соки.

Готують лікарські препарати як з однієї рослини, так і із зборів різних рослин, кількість яких коливається від 2 до 5 - 7.

Народна медицина - це досить широке і дуже древнє поняття, що включає сукупність засобів і прийомів народного лікування, вироблених в результаті накопичення багатовікового досвіду застосування тих або інших лікувальних засобів і методів лікування. Отже, можна з упевненістю сказати, що народна медицина - ровесниця людини на Землі. Вона як галузь народної культури стоїть на межі двох наук — медицини та етнографії і привертає увагу як медиків, так і етнографів. Тому крім опису лікарськіх рослин ми зібрали і легенди про них.

Таблиця граничних строків зберігання сировини лікарських рослин, яка використовуються для приготування настоїв, відварів та ванн.

Завдання сушіння лікарських рослин полягає в тому, щоб видалити більшу частину вологи, яка є в свіжозібраних рослинах. Видалення вологи припиняє або значно послаблює хімічні процеси, які спричиняють зміни речовин, в тому числі і лікарських, що входять до складу рослини. Зміни речовин відбуваються лише тоді, коли в рослині е достатня кількість вологи.
Видалення вологи оберігає лікарські рослини також і від впли­ву ферментів (ензимів), які, як біологічні каталізатори, в живій рослині сприяють синтезові і нагромадженню нових речовин, а у відмираючій рослині різко прискорюють процеси розпаду алкалоїдів, глюкозидів, вітамінів, пігментів та інших речовин, що є в рослині, в результаті чого зменшується їх кількість у ній і змінюється нор­мальний зовнішній вигляд рослини—вона починає загнивати.
Таким чином, сушіння є одним з найважливіших етапів у справі заготівлі лікарських рослин. 

Бруньки (gemmae) збирають ранньою весною, коли в рослині вже почався рух соків і бруньки вже дуже набубнявіли, але ще не почали розпукуватися, їх обережно зрізують ножицями абе ножем.
Тара для збирання— мішки і козуби, в які бруньки треба укла­дати пухко.

Кору (cortex) також збирають весною і на початку періоду руху соків, до розпукування листків, бо кора тоді легко відстає від деревини.

Давайте займемося масками. Але не тими, що на маскараді приховують осіб, а тими, що роблять жінок невпізнанно красивими. Так, саме, живильними масками для обличчя.

Найкращим засобом для збере­ження здорової шкіри є вода. Однак, не всяка... Дуже жорстка (з великим вмістом солей) вода знежирює шкі­ру, забруднює її солями, подразнює. Певний час найкраще слугувала народній косметиці дощова чи сні­гова вода. В ній мала кількість солей кальцію, магнію. Але за сучасних умов радіонуклідне й хімічне забруд­нення хмар унеможливлює її вико­ристання. Тому в деяких випадках можна спеціально пом'якшувати воду або використовувати дис­тильовану.

Запропонуйте будь-кому із своїх знайомих прийняти ванну з ...тертим хроном. Що він про вас подумає? І даремно. Бо якщо страждає, скажімо, від радикуліту чи ревматизму, такі ванни були б для нього корисними.
Як відомо, навіть у наших санаторіях вибір лікувальних, зокрема, рослинних ванн дуже обмежений. А насправді їх існує надзвичайно багато, і до того ж приймати курс можна у себе вдома. Саме про це і йдеться у нас. Спробуйте скористатися рецептами — і, можливо, вам не доведеться щоразу бігати з однієї аптеки до іншої в пошуках дешевших ліків.