ЗІРОЧНИК СЕРЕДНІЙ ( мокрець; звездчатка средняя Stellaria media) — одно- або дворічна трав'яниста
рослина родини гвоздикових. Стебло лежаче (10—ЗО см завдовжки),
циліндричне, дуже розгалужене, має ряд волосків з одного боку меживузлів.
Листки супротивні, цілісні, цілокраї, яйцевидні, короткозагострені, біля
основи війчасті; нижні — черешкові,. верхні — сидячі. Квітки правильні,
двостатеві, дрібні, на довгих квітконіжках; пелюстки білі,
глибокодвічіроздільні, коротші за чашолистки. Плід — коробочка. Цвіте з
березня по жовтень.
Поширення. Росте по всій території України на засмічених місцях, біля
жител, як бур'ян у садах і на городах.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення
ліків використовують траву (Herba Stellariae mediae), яку збирають з
квітучих стебел протягом усього часу цвітіння рослини. Зібрану траву 4—5
годин пров’ялюють на сонці, а потім досушують під наметом або в теплому
приміщенні. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у сухому місці.
Рослина неофіци-нальна.
Хімічний склад. Трава містить сапоніни, аскорбінову кислоту (до 65 мг%
), каротин (понад 23 мг% ), токоферол, флавоноїди, дубильні та інші
речовини.
Фармакологічні властивості і використання мокрецю
Рослина відома в народній
медицині багатьох країн. Вважають, що рослина поліпшує діяльність серця
і стан нервової системи, зменшує різні больові відчуття, спиняє
кровотечу, загоює гнійні рани й розсмоктує пухлини різного походження,
виявляє протизапальну, антисептичну та протицинготну дію. Настій трави
або сік свіжої рослини вживають при захворюваннях печінки і жовчного міхура, легень (особливо при
кровохарканні), при кривавому блюванні, геморої, а також при
тиреотоксикозі. В східних республіках СРСР настоєм трави промивають очі
при запаленнях і лікують початкові стадії помутніння рогівки
(катаракта). Зовнішньо міцний настій у вигляді примочок використовують
при хворобах шкіри (вугри, порізи, висипи, гнійні рани), у вигляді ванн
— при набряках ніг і нервовому збудженні. До лікувально-профілактичного
харчового раціону (особливо при хворобах легень, серця, печінки та нирок)
включають салати з молодого свіжого листя і пагонів. Про запас рослину
квасять і маринують.
Лікарські форми і застосування мокрецю
ВНУТРІШНЬО — сік свіжої рослини, змішаний з невеликою кількістю меду, по
1 чайній ложці 4—6 раз на день; настій трави (1 столова ложка сировини
на склянку окропу, настоюють у термосі 8 годин, проціджують) по чверті
склянки 4 рази на день; салат: траву 3. с. і зелену цибулю подрібнюють,
солять, заправляють вершками, прикрашають кусочками круто звареного яйця
і посипають кропом (на 100 г трави 3. с. беруть 100 г зеленої цибулі, 20
г вершків, половинку вареного яйця та спеції). ЗОВНІШНЬО — настій свіжої
трави (10 столових ложок сировини на 1 л окропу, кип'ятять 5 хв,
настоюють 4 години) для компресів і промивань.