КРОПИВА ДВОДОМНА, (кропива велика; крапива двудомная, Urtica dioica L) — дводомна багаторічна трав'яниста вкрита жалкими волосками рослина родини кропивових. Стебло прямостояче, тупочотиригранне, 50—150 см заввишки, розгалужене. Листки супротивні, черешкові, серцевидно-яйцевидні, яйцевидно-ланцетні або ланцетні, 7— 14 см завдовжки, 2—4 см завширшки, загострені, зубчасто-пилчасті, з загнутими до верхівки великими зубцями. Квітки жовто-зелені, дрібні, одностатеві, у розгалужених колосовидних суцвіттях, трохи довших за черешки листків, у пазухах яких вони містяться; оцвітина чотири-роздільна. Плід—сім'янка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Кропива дводомна росте по всій території України на трохи вологих місцях серед чагарників, у лісах, біля парканів, уздовж доріг, по засмічених місцях, де багато нітратів.
Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують листя , коріння і насіння. Листя збирають під час цвітіння рослини, відокремлюючи його від стебла, і сушать обов'язково в затінку, по змозі швидко. Сушіння припиняють, коли центральні жилки стають ламкими. Сухої сировини виходить 18 % . Зберігають у приміщеннях, що не мають прямого сонячного освітлення. Строк придатності — 2 роки. Листя кропиви дводомної відпускається аптеками. Коріння копають восени. Помивши і звільнивши від наземної частини, його розстилають на відкритих майданчиках і сушать. При несприятливих погодних умовах сушіння проводять під укриттям або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухого коріння виходить 25 % . Насіння заготовляють у період повної стиглості, зрізуючи цілі рослини, які після досушування обмолочують, а насіння просівають через сито. Коріння і насіння, в науковій медицині не використовують.
Хімічний склад. Листя кропиви дводомної містить глікозид уртицин, дубильні речовини (понад 2 % ), каротиноїди (каротин, ксантофіл, ксантофілепоксид, віолак-сантин), хлорофіл (до 5%), вітаміни С, В2, В3, органічні кислоти, мікро- і макроелементи (кремній, залізо — 41 мг% , мідь — 1,3 мг% , марганець — 8,2 мг% , бор — 4,3 мг% , титан — 2,7 мг% , нікель— 0,03 мг%). У свіжому листі, крім того, є значна кількість вітаміну К, який при сушінні сировини руйнується. В корінні кропиви є таніни, алкалоїд нікотин і вітамін С; в насінні— жирна олія (16—33%), головною складовою частиною якої є лінолева кислота (73,6 % ).
Фармакологічні властивості і використання. Кропива дводомна має кровоспинні, сечогінні та загальнозміцнюючі властивості, виявляє слабку жовчогінну дію. Гемостатичні властивості пов'язані з наявністю в рослині значної кількості філохінону (вітамін К), який впливає на синтез протромбіну в печінці. Діуретичний ефект залежить від флаво- яоїдів та органічних кислот (гліколова і гліцеринова). Загальнозміцнюючі властивості пояснюються наявністю значної кількості хлорофілу, який, як встановлено експериментально, виявляє стимулюючу й тонізуючу дію, активізує основний обмін речовин, посилює діяльність серцево-судинної системи і дихального центру, стимулює грануляцію та епітелізацію уражених тканин. Крім того, препарати з кропиви дводомної збільшують кількість еритроцитів і нормалізують склад крові (кровотворна дія заліза), зменшують кількість цукру в крові, виявляють протизапальну дію, підвищують регенерацію слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, мають судинозвужувальний вплив, сприяють нормалізації порушеного менструального циклу. Хімічний склад кропиви дає змогу віднести її й до вітамінних засобів. Застосовують кропиву переважно як кровоспинний засіб (при легеневих, кишкових, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах). Поряд з цим препарати з листя кропиви є ефективним засобом при атеросклерозі, залізодефіцитній анемії, холециститах, гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, розладах травлення, цукровому діабеті, гіповітамінозі та гіпогалактії. Як сечогінний засіб препарати кропиви показані при нирковокам'яній хворобі, асциті, набряках і ревматизмі. Кропива дводомна входить до складу шлункових чаїв, проносних чаїв і вітамінних чаїв, до складу препарату алахол, який використовують при гепатитах, холециститах і хронічних запорах. До складу лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини. Препарати з кропиви дводомної застосовують у дерматології й косметиці. Всередину настій з листя кропиви вживають при комплексному лікуванні вугрів. Відваром листя на розведеному водою оцті (приготування див. у статті Кропива жалка) миють голову при круговій або гніздовій плішивості, себореї, облисінні, передчасному посивінні. В разі облисіння й передчасного посивіння терапевтичний ефект можна посилити одночасним прийманням всередину настою з листя кропиви. Свіжим соком лікують варикозні виразки й запрілості(див. статтю Кропива жалка).
Лікарські формі і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя кропиви (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по половині або чверті склянки 3—5 раз на деаь до їди; екстракт кропиви рідкий по 25—30 крапель 3 рази на день за 30 хв до їди; свіжий сік кропиви по 1 чайній ложці 3 рази на день; відвар суміші (порівну) коріння і насіння кропиви (40—50 г суміші на 400 мл окропу, варити, поки не залишиться половина рідини) по 3 столові ложки 4—5 раз на день; порошок з насіння кропиви приймають по 2—3 г на прийом (запиваючи водою) 3 рази на день; столову ложку суміші кори крушини ламкої (60 г), листя кропили дводомної (20 г) і трави деревію звичайного (20 г) варять 10 хвилин у двох склянках води і п’ють по половині чи одній склянці на ніч для поліпшення травлення; столову ложку суміші листя кропиви дводомної (50 г), коріння кропиви дводомної і солодки голої (по ЗО г) настоюють 15—20 хвилин на склянці окропу і п'ють по 1 склянці 2 рази на день при хронічному запаленні нирок; розтерту на порошок суміш насіння кропиви дводомної (50 г), спор плауна булавовидного (20 г) і цукру (ЗО г) приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день при нирковокам'яній хворобі; розтерту на порошок суміш (порівну) листя кропиви дводомної, шавлії лікарської і подорожника ланцетолистого вживають по 1 чайній ложці 3 рази на день при хронічному гепатохолециститі; салат: помите молоде листя кропиви дводомної занурюють на 5 хвилин в окріп, відкидають на сито, подрібнюють, додають оцту, прикрашають кусочками вареного яйця і заправляють вершками (на 150 г кропиви беруть одне яйце, 20 г вершків, сіль та оцет). ЗОВНІШНЬО — при м'язовому і суглобовому ревматизмі нажалюють болісні місця кропивою.
Вживання препаратів кропиви дводомної всередину протипоказане при гінекологічних кровотечах у хворих з поліпами і різними пухлинними захворюваннями яєчників і матки. Існує думка (експериментально підтверджена), що гемостатичні властивості мас свіже листя кропиви або сік, сухе ж листя кровоспинної дії не виявляє .
КРОПИВА ДВОДОМНА, (кропива велика; крапива двудомная, Urtica dioica L) — дводомна багаторічна трав'яниста вкрита жалкими волосками рослина родини кропивових. Стебло прямостояче, тупочотиригранне, 50—150 см заввишки, розгалужене. Листки супротивні, черешкові, серцевидно-яйцевидні, яйцевидно-ланцетні або ланцетні, 7— 14 см завдовжки, 2—4 см завширшки, загострені, зубчасто-пилчасті, з загнутими до верхівки великими зубцями. Квітки жовто-зелені, дрібні, одностатеві, у розгалужених колосовидних суцвіттях, трохи довших за черешки листків, у пазухах яких вони містяться; оцвітина чотири-роздільна. Плід—сім'янка. Цвіте у червні — серпні.