Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit; пикульник обыкновенный) - однорічна трав'яниста щетинистозалозиста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, прямостояче, розгалужене, під вузлами потовщене, 10—60 см заввишки. Листки супротивні, прості, черешкові, яйцевидно-ланцетні, з округлою основою й загостреною верхівкою, по краю великозубчасті, з 4—12 зубцями на кожному боці. Квітки двостатеві, з двогубим пурпуровим віночком, зібрані в несправжні кільця, які утворюють головчасті суцвіття. Плід — з 4 горішків. Цвіте у червні — вересні.
Для приготування лікарських препаратів використовують надземну частину рослини, зібрану під час цвітіння. Сушать траву в затінку на відкритому повітрі.
Поширення. Жабрій звичайний росте в лісах, серед чагарників, на забур'янених місцях, переважно в правобережних лісових і лісостепових районах України.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Galeopsidis tetrahitis). Збирають облистнену частину рослин під час цвітіння. Сушать під накриттям на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Сухої сировини виходить 20%. Зберігають у сухому місці.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава жабрію звичайного містить кремнієву кислоту (до 10%), дубильні (5—10%), гіркі, смолисті та восковидні речовини, сапоніни, ефірну олію та інші речовини.
Фармакологічні властивості і використання жабрію звичайного
Найбільше значення жабрій звичайний має як відхаркувальний засіб. Зважаючи на це, його використовують при бронхіальному катарі з густим харкотинням, при кашлі та бронхіальній астмі. Окремо або в суміші з хвощем польовим жабрій використовують для лікування туберкульозу легень. Вважається, що жабрій, завдяки тому, що в ньому багато силікатів, зумовлює активну проліферацію сполучної тканини і збільшує опірність організму. Є відомості про добрий терапевтичний ефект при лікуванні жабрієм нирковокам'яної хвороби (лікують і запобігають її виникненню), запалень у сечовивідних шляхах та анемії. В болгарській народній медицині препарати жабрію п'ють при злоякісній анемії (лейкемії). Як зовнішній засіб рослину використовують при панариції (Panaritium) та інших запальних захворюваннях шкіри.
Лікарські форми і застосування жабрію звичайного
Внутрішньо — настій трави (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, варять 5 хвилин, охолоджують, проціджують) по півсклянки 4 рази на день;
3 столові ложки суміші трави жабрію звичайного, хвоща польового, споришу звичайного й коріння первоцвіту весняного (по 20 г) настоюють 15 хвилин на 500 мл окропу, проціджують і випивають ковтками за 1 день при туберкульозі легень.
Тривале й особливо надмірне вживання препаратів жабрію звичайного може спричинити інтоксикацію організму, яка проявляється болями в м'язах.
Жабрій звичайний (Galeopsis tetrahit; пикульник обыкновенный) - однорічна трав'яниста щетинистозалозиста рослина родини губоцвітих. Стебло чотиригранне, прямостояче, розгалужене, під вузлами потовщене, 10—60 см заввишки. Листки супротивні, прості, черешкові, яйцевидно-ланцетні, з округлою основою й загостреною верхівкою, по краю великозубчасті, з 4—12 зубцями на кожному боці. Квітки двостатеві, з двогубим пурпуровим віночком, зібрані в несправжні кільця, які утворюють головчасті суцвіття. Плід — з 4 горішків. Цвіте у червні — вересні.