 Півники болотні (Iris pseudacorus;касатик болотный) - багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має товсте (до 2
см завтовшки) косе розгалужене кореневище. Стебло кругле, трохи
сплющене, 0,6—1,5 м заввишки, вкрите листом, у верхній частині гіллясте;
гілки стебла прямостоячі, закінчуються квітками, нижні довші, інші
поступово вкорочені. Листки дворядні плоскі, широко мечовидні, гострі;
нижні листки такої ж довжини, як і стебло, верхні — короткі. Покривало
дволисте (листочки трав'яні, з перетинчастими краями), з 2—3
квітками; квітки правильні, двостатеві, яскраво-жовті, одиничні.
Оцвітина віночковидна, з трубочкою, вдвоє коротшою за зав'язь, і з
трьома зовнішніми та трьома внутрішніми частками відгину; зовнішні
частки відгину — з оберненояйцевидною, донизу відігнутою пластинкою,
при основі звуженою в короткий нігтик, внутрішні — втроє коротші,
оберненоланцетні, прямостоячі, менші за частки стовпчика; останні — з
двома гострими, наверху зубчастими лопатями. Плід — коробочка
(еліптична, тупотригранна, з вістрям). Цвіте у червні — липні.
Поширення. Півники болотні ростуть по всій
території України (крім Полинового Стопу й Гірського Криму) на болотах,
по берегах річок та озер.
Заготівля і зберігання півників болотних. Для виготовлення ліків
використовують кореневища півників (Rhizoma Iridis), які заготовляють
восени або рано навесні (перевагу віддають кореневищам з 2—3-річних
рослин). Викопані кореневища добре миють у холодній воді від землі,
очищають від корінців і решток листя й сушать цілими або розрізаними
вздовж, розстеливши тонким (3—5 см завтовшки) шаром на папері чи
тканині у затінку на відкритому повітрі або в добре провітрюваному
приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі 50°, слідкуючи,
щоб кореневища не підгоріли або не запарились і не потемніли при
недостатній вентиляції. Сухої сировини виходить 25%. Зберігають
сировину в сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Строк
придатності —3 роки.
Хімічний склад. Кореневища півників болотних
містять ефірну олію, ізофлавоновий глікозид іридин, дубильні речовини,
органічні кислоти (шикімову, хінну, яблучну, лимонну, фумарову і
молочну), жирну олію та крохмаль. У складі ефірної олії є кетон ірон.
Фармакологічні властивості і використання півників болотних. Півники
болотні використовують як в'яжучий, відхаркувальний, протизапальний,
сечогінний, кровоспинний і глистогінний засіб. У науковій медицині
півники застосовують як симптоматичний засіб (у складі збору за
прописом Здренко) при лікуванні папіломатозу сечового міхура,
анацидного гастриту і виразкової хвороби шлунка. Значно ширше
використовує півники народна медицина. Всередину (найчастіше у формі
водного настою) півники дають при бронхітах, пневмонії, ангіні, болях у
кишечнику, запальних захворюваннях селезінки, в разі водянки та від
полюцій. При діареї, асциті, кровотечах, зобі й круглих глистах
ефективними засобами вважаються свіжий сік, порошок і настойка
кореневищ на червоному вині. Настойку кореневищ на 70% -ному спирті
вживають при метрорагії. Як зовнішній засіб водний настій сушених
кореневищ використовують для лікування опіків, гнійних ран, виразок,
нориць і подразнень шкіри, для полоскання ротової порожнини при
хронічному і гострому гінгівітах та зубному болі. При геморої приймають
сидячі ванни з настою свіжих кореневищ півників. Настій кореневищ на
соняшниковій олії втирають у шкіру при запаленні сідничного нерва,
захворюваннях м'язів та суглобів. У гомеопатії есенцію із свіжих
кореневищ застосовують при катаральному ентероколіті та випаданні
волосся.
Лікарські форми і застосування півників болотних.
Внутрішньо — настій із сухих кореневищ (1 столова ложка сировини на 150 мл окропу) по 1—2 столові ложки 3 рази на день;
свіжий сік з кореневищ по 10—15 г на день; порошок з кореневищ по 1—2 г три рази на день до їди;
настойку на вині (30 г сировини на 200 мл червоного вина) по 1 столовій ложці через кожні 2 години;
настойку на 70%-ному спирті (готують у співвідношенні 1,5:20) по 2 столові ложки 4—6 раз на день.
Зовнішньо — полоскання, примочки і обмивання настоєм
із сухих кореневищ (1 чайна ложка сировини на склянку холодної води,
настояти 8 годин);
розтирання настоєм сухих кореневищ на соняшниковій олії (100—120 г сировини на 500 мл олії);
сидячі ванни з настою (400 г натертих на тертці свіжих кореневищ
варять 5 хвилин у 4 л води в закритій посудині, проціджують,
охолоджують до 30—35°) тривалістю 5—10 хвилин протягом 4—6 днів.
|
