ДИНЯ ПОСІВНА,
диня звичайна; (дыня обыкновенная ) -
однорічна
трав'яниста шорстко-опушена рослина родини гарбузових. Стебло
невиразногранчасте, лазяче,
до 3 м завдовжки. Листки чергові, округло-серцевидні, п'ятилопатеві,
зубчасті, 6 — 20 см завдовжки. Квітки одностатеві, рідше —
двостатеві; тичинкові — на коротких ніжках, зібрані негустими
пазушними пучками; маточкові — одиничні.
Віночок колесо-видний,
п'ятироздільний, ясно-жовтий. Плід ягодоподібний, багатонасінний,
зеленуватий
або жовтуватий, кулястий, овальний або
видовжений. Цвіте у липні — серпні.
Плодоносить у серпні — вересні.
Поширення.
Походить з Південної Азії. На Україні широко вирощують, переважно в
південних районах
республіки.
Сировина.
З лікувальною метою використовують плоди. Вживають плоди свіжими; про
запас в'ялять, сушать, переробляють на цукати,
варення, джеми, маринади тощо. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад.
Плоди містять органічні кислоти, цукри
(16— 18 % ), пектинові речовини,
вітаміни (Е, С, В6, В2,
каротин, нікотинову, пантотенову та
фолієву кислоти), клітковину, азотисті й мінеральні речовини.
Фармакологічні
властивості і використання. Плід дині. використовують
як помірно послаблюючий, сечогінний та жовчогінний засіб при
захворюваннях сечовивідних шляхів,
серцево-судинної системи і жовчних шляхів, при порушенні обміну
речовин (подагра, нирковокам'яна хвороба тощо), при геморої, хворобах
горла й хронічному кашлі та від глистів. Ніжна
клітковина посилює перистальтику кишок і
сприяє виведенню холестерину.
Завдяки наявності в дині великої
кількості фолієвої кислоти її корисно
вживати при малокрів'ї, захворюваннях печінки та при атеросклерозі.
Надмірне вживання дині спричинює болі в животі, пронос. З косметичною
метою сік дині. використовують для видалення пігментних плям, вугрів та
ряботиння. Для цього
готують динні маски: спочатку вмиваються теплою водою, подрібнений
м'якуш плоду
тонким шаром наносять на лице, через 10—15 хв м'якуш змивають, лице
просушують
і змазують поживним кремом.
ДИНЯ ПОСІВНА,
диня звичайна; (дыня обыкновенная ) -
однорічна
трав'яниста шорстко-опушена рослина родини гарбузових. Стебло
невиразногранчасте, лазяче,
до 3 м завдовжки. Листки чергові, округло-серцевидні, п'ятилопатеві,
зубчасті, 6 — 20 см завдовжки. Квітки одностатеві, рідше —
двостатеві; тичинкові — на коротких ніжках, зібрані негустими
пазушними пучками; маточкові — одиничні.
Віночок колесо-видний,
п'ятироздільний, ясно-жовтий. Плід ягодоподібний, багатонасінний,
зеленуватий
або жовтуватий, кулястий, овальний або
видовжений. Цвіте у липні — серпні.
Плодоносить у серпні — вересні.