Малина звичайна — RubusidaeusL. Дворічний чагарник сімейства розоцвітих заввишки 1,5-2 м. Кореневище
багаторічне. Пагони 1-го року сизуваті, прямі, густо вкриті тонкими,
червонувато-коричневими шипиками, безплідні. Стебла 2-го року
одревесневшие, з квітковими бруньками в пазухах листків. Після
плодоношення пагони засихають. Листя складаються з трьох, рідше
п'яти-семи пелюсток. Зверху вони темно-зелені, знизу білоповстисті.
Цвіте у червні - липні. Квітки дрібні, білі, зібрані в злегка никне
суцвіття. Плід складний, жовтий чи червоний, неправильно званий ягодою,
складається з дрібних Костянок. Дозріває в липні - серпні. Рясне
плодоношення спостерігається через 3-4 роки.
Поширення.
Малина звичайна в
дикому вигляді поширена в європейській частині Росії, Західного Сибіру,
Казахстані, Середній Азії, на Уралі і Кавказі. Росте по узліссях лісів,
на вирубках, гарі, в буреломах і по сирих ярах.
Розмножують
живцями і поділом куща. Розміщують на рівних ділянках, захищених від
холодних вітрів. Віддає перевагу пухку, родючу, добре дренированную, але
вологий грунт. Садять навесні, до розпускання бруньок, або восени,
після листопаду. Перед посадкою вносять 8-9 кг гною або компосту на .1
м2. На сирих ділянках малина гине.
Використовують у дієтичному
і дитячому харчуванні. З плодів готують варення, компоти, мармелад та
інші кондитерські вироби. У дикоростучої малини ягоди пахучіше, ніж у
культурної. Загалом, це прекрасний медоносом.
Заготівля і зберігання малини
Лікарською
сировиною служать плоди, листя, іноді корені. Плоди збирають у міру
дозрівання в суху погоду, коли вони легко знімаються з квітколожа,
злегка підв'ялюють і сушать на сонці, розсипаючи тонким шаром, або в
печі при температурі 5О ... 6О ° С. Готову сировину перебирають,
видаляючи почорніле. Листя сушать під навісом, на горищі або в сушарці.
Коріння очищають від землі, промивають холодною водою і сушать так само,
як і плоди. Зберігають у мішечках або дерев'яній тарі 2 роки. Ягоди
містять цукри, органічні кислоти (яблучну, лимонну, аскорбінову,
капронову, саліцилову та ін), вітаміни групи В, ефірна олія,
бета-ситостерин, пектини, дубильні і фарбувальні речовини, каротин, солі
міді, заліза і калію, катехіни, флавоноїди та антоціани. У насінні є
жирні кислоти, а в листках - вітаміни С, Е, каротин, фе-нолкарбоновие
кислоти, катехіни і флавоноїди.
Фармакологічні властивості і використання малини
Препарати з різних частин
малини, володіють незначним сечогінну, протизапальну, кровоспинну,
жарознижувальну, потогінну, в'яжучим, антисклеротичну, ранозагоювальною,
антибактеріальним, проти-блювотним і болезаспокійливу дію. Вони
знижують вміст цукру в крові.
Плоди використовують при застуді
і запаленні легень як додаток до протимікробних препаратів. Вони
істотно прискорюють процес одужання при захворюванні шлунково-кишкового
тракту, що супроводжується блювотою, запаленням, болем, кровотечею.
Малину рекомендують вживати як противосклеротического кошти.
У
народній медицині плоди використовують при проносах, недокрів'ї,
хронічному ревматизмі, кору, екземі, цукровому діабеті і як протверезне
засіб при алкогольному сп'янінні.
Верхівки гілок малини з
листям наполягають як чай («малиновий чай») при гострих респіраторних
захворюваннях і бешиховому запаленні шкіри. Свіже листя мають
ранозагоювальну дію, корисні при боротьбі з вуграми. Настій листя
ефективний при проносах, запаленні шлунка, кишечника, легенів, ротової
порожнини і глотки.
Коріння і одревесневшие гілки малини
застосовують при неврастенії і гострих хронічних інфекційних
захворюваннях. Є повідомлення про лікування бронхіальної астми відварами
коренів малини. Відвар готують з розрахунку 1:10. Кип'ятять на
повільному вогні 30-40 хв. Приймають по 1 / 3 склянки 3-6 разів на день.
Напади задухи під час лікування усувають медикаментозними препаратами.
Супутні захворювання (хронічне запалення легень, бронхіти) підлягають
обов'язковому лікуванню загальноприйнятими методами.
Настій
сухих ягід малини використовують у вигляді чаю при застуді. Для його
приготування 2 столові ложки плодів заливають 1 склянкою окропу,
настоюють 5-6 хв. Випивають по 2-3 склянки протягом 1-2 ч. Плоди малини
протипоказані при подагрі.
Малина звичайна — RubusidaeusL. Дворічний чагарник сімейства розоцвітих заввишки 1,5-2 м. Кореневище
багаторічне. Пагони 1-го року сизуваті, прямі, густо вкриті тонкими,
червонувато-коричневими шипиками, безплідні. Стебла 2-го року
одревесневшие, з квітковими бруньками в пазухах листків. Після
плодоношення пагони засихають. Листя складаються з трьох, рідше
п'яти-семи пелюсток. Зверху вони темно-зелені, знизу білоповстисті.
Цвіте у червні - липні. Квітки дрібні, білі, зібрані в злегка никне
суцвіття. Плід складний, жовтий чи червоний, неправильно званий ягодою,
складається з дрібних Костянок. Дозріває в липні - серпні. Рясне
плодоношення спостерігається через 3-4 роки. 
