Лікарські рослини, косметика

Обліпиха крушиноподібна (Hippophae rhamnoides);родина Маслинкових (Eleagnaceae);облепиха крушиновидная

Найкраще з цією рослиною знайомі жителі південної частини Сибіру і народи Кавказу. У середній смузі Росії обліпиху розводять у розсадниках і на присадибних ділянках. Ще зовсім недавно у Нечорнозем'ї рослина була новинкою, проте чудові властивості обліпихи стали їй в пригоді, і тепер вона широко розповсюджена в культурі.

Це дводомний (є чоловічі та жіночі особини) кущ заввишки до 7 м, рідко більше. Гілки обсаджені гострими колючками. Листки довгастоланцетні,  сріблясті, вкриті лускоподібними волосками. Квітки дрібні, буруваті, з дволопатевою чашечкою, у коротких пазушних китицях, цвітуть у травні, зазвичай до розпускання листків чи одночасно з ним. Плоди - соковиті, золотаво-жовті, оранжеві чи світло-червоні овальні кістянки, на дуже коротких плодоніжках, скупчено розташовані на кінцях гілок. Дозрівають у серпні-вересні, у дикорослих заростях залишаються на гілках до весни. Звичайні місця зростання — долини гірських річок і струмків, степові та гірсько-степові райони. Часто росте на пісках.

Поширення.Поширена обліпиха крушиноподібна на Алтаї, у Саянах, Забайкаллі, а також на Кавказі, у Скандинавії, Молдавії, Україні (у дикорослому стані росте на піщаних грунтах у дельті Дунаю; як декоративну і плодову рослину вирощують по всій території).

Обліпиху цінують не тільки за оригінальний кисло-солодкий смак і ананасовий аромат (інколи її навіть називають ананасом півночі), а й за численні лікарські властивості.

Хімічний склад До складу плодів входять різні біологічно активні речовини, у тому числі й цукри (до 7%), органічні кислоти, вітаміни А, В1, В₂, В₆, С, Е, флавоноїди, мікро- та макроелементи. Воістину полівітамінна рослина! Насіння (кістянки) містить до 12% жирної олії. Лікарські властивості мають також кора та листя обліпихи. Плоди збирають у стадії повної стиглості, обриваючи їх спеціальним пінцетом, або після заморозків обтрушують на розстелене під кущем полотно. Зібрані ягоди використовують для отримання з них обліпихової олії та різноманітних харчових продуктів. Обліпиху їдять сирою, сушать, готують варення, повидло і желе, роблять з неї соки, настойки і лікери. Заморожені плоди зберігають свої лікарські властивості протягом шести місяців.

Заготівля і зберігання. Кору рослини заготовляють рано навесні. На молодих гілках на відстані 10-15 см роблять два кільцеподібні надрізи, які з'єднують двома поздовжніми. Знімають кору у вигляді двох півтрубочок і сушать спочатку під укриттям на повітрі, а потім при температурі 35-40 °С у сушарках. Готова сировина ламається з тріском. Листя обліпихи збирають протягом усього вегетаційного періоду. Обліпихову олію відпускають в аптеках, але можна її приготувати і самому. Наведемо простий спосіб отримання цього продукту. Спочатку зі зрілих плодів вичавлюють сік, вичавки сушать і розмелюють у кавовому млинку або розтирають у ступці, потім заливають оливковою чи соняшниковою олією у співвідношенні 1:1,5 (за масою). Настоюють протягом трьох тижнів при кімнатній температурі, періодично перемішуючи, відстоюють і обережно зливають рідку частину. Отримана олія готова до вживання. Колір її — від світло-жовтого до яскраво-оранжевого, залежить від вмісту каротиноїдів у плодах.

Фармакологічні властивості і ви­користання обліпихи крушиноподібної

Препарати рослини мають чудові лікарські властивості продуктів обліпихи. Обліпихова олія виявляє бактерицидну, протизапальну, ранозагоювальну, а також знеболювальну дію. Її застосовують для лікування забитих місць, різних уражень шкіри, у тому числі відморожень, пролежнів і трофічних виразок, допомагає олія і при туберкульозі шкіри, екземах і лишаях,   лікує   захворювання носоглотки: гайморит, хронічний тонзиліт, риніт. Широко використовують продукт у гінекології — при кольпітах, ендоцервіцитах, ерозіях шийки матки. Свічки з обліпиховою олією застосовують для лікування проктитів, тріщин заднього проходу і геморою.

При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки обліпихову олію приймають внутрішньо. Полегшує вона і стан хворих на рак стравоходу. Олія має виражений терапевтичний ефект при атеросклерозі та змінах у печінці, зумовлених алкогольною інтоксикацією.

Свіжі плоди рослини використовують при гіпо- та авітамінозі, включають у лікувально-профілактичний раціон хворих на виразкову хворобу. Після перенесених тяжких операцій їх призначають як загальнозміцнювальний засіб. Соком свіжих плодів змащують шкіру при гнійних виразках, а також після рентгенотерапії.

Спиртовий екстракт кори обліпихи має радіозахисну дію, перешкоджає патологічному розростанню тканин. Настій листків рослини добре допомагає при проносах, його застосовують також для ванн при ревматизмі та подагрі.

Лікарські форми і застосування обліпихи крушиноподібної

Олія обліпихи (внутрішнє). По 1 чайній ложці 2-3 рази на день за півгодини до їди при виразковій хворобі шлунка. Для лікування раку стравоходу — по 1/2 столової ложки 2-3 рази на день. Після закінчення основного медикаментозного курсу лікування олію приймають ще 2-3 тижні.

Відвар кори. 1 столова ложка подрібненої сировини на 200 мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані 20 хв., проціджують, доводять кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1 столовій ложці 4-5 разів на день при проносі.

Настій листків. 1 столова ложка подрібненої сировини на 200 мл окропу. Настоюють протягом 2 год., проціджують, доводять кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1 столовій ложці 4-5 разів на день при проносі.

Олія обліпихи (зовнішнє). Очищують уражені ділянки шкіри від відмерлих тканин, наносять на них піпеткою олію і прикривають ватно-марлевою пов'язкою, яку замінюють через день. При різних ураженнях шкіри. Ватний тампон, змочений обліпиховою олією, після попереднього спринцювання вводять у піхву на 12-14 год. Курс лікування 2-3 тижні. При ерозії шийки матки.