 М'ята польова (Mentha arvensis;мята полевая) - багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне
або прямостояче, розгалужене, голе або опушене, 15—60 см заввишки.
Листка супротивні, прості, яйцевидні або видовженоеліптйчні, волосисті,
пилчасті, на верхівці — гострі, короткочерешкові; верхні — сидячі.
Квітки зигоморфні, дрібні, лілові або рожево-лілові, у щільних
розсунутих кільцях. Плід — горішок. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Росте на берегах водойм, у заплавних лісах і на луках по всій території України (в Криму — рідко).
Заготівля і зберігання М’яти польової.
Використовують листя,
зібране на початку цвітіння рослини. Зрізують усю надземну частину,
потім обривають листя, розкладають тонким шаром і сушать. Зберігати в
щільно закритій тарі. Строк придатності — 2 роки.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Листки містять ефірну олію, гесперидин, рамнозу, глюкозу, бетаїн, каротин тощо. До складу ефірної олії входить ментол.
Фармакологічні властивості і використання М’яти польовоїПрепарати М’яти польової мають спазмолітичні, знеболювальні й
антисептичні властивості. Настій листя використовують у народній
медицині як заспокійливий, протисудомний, потогінний і сечогінний
засіб, при простуді, нудотах, болях у шлунку та проносі, для поліпшення
апетиту, а місцево — при свербінні.
Лікарські форми і застосування М’яти польової.
Внутрішньо — настій
листя (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 20 хв.,
проціджують) по 1/2—1 склянці 3 рази на день за 15 хв. до їди.
Зовнішньо — олія (10%-ну настойку листя М’яти
польової змішують у рівних кількостях з прованською або соняшниковою
олією і випарюють спирт на водяній бані) для лікування ран і ерозій
шийки матки.
| 
