Лікарські рослини, косметика

Евкаліпт прутовидний (Eucalyptus viminalis;эвкалипт прутьевидный) - вічнозелене дерево родини мир­тових, заввишки 40—50 м. Кора жовтаво-біла, відлущується дов­гими стрічками. Листки блідо-зелені, різноманітної форми: мо­лоді — супротивні, сидячі або стеблообгортні, 5—10 см завдовж­ки і до 3 см завширшки; проміж­ні— чергові, черешкові, ланце­товидні або широко-ланцетовидні, 8—27 см завдовжки і 4—5 см завширшки; дорослі — чергові, черешкові, ланцетовидні або вузько-ланцетовидні, 11—18 см зав­довжки і до 2 см завширшки. Квітки дрібні, двостатеві, сидячі або на коротких квітконіжках, зібрані по 3 в пазушні зонтики. Плід — коробочка. Цвіте восени.  

Поширення. Батьківщиною Евкаліпта прутовидного є Австралія і острів Тасманія. На Україні евка­ліпт вирощують як декоративну га ефіроолійну рослину в Криму.

Заготівля і зберігання евкаліпту прутовидного

Для виго­товлення ліків використовують листя (Folium Eucalypti) і одно- або трирічні пагони. Заготов­ляють листя цілий рік, особливо влітку. Молоде листя починають вбирати в листопаді, коли в ньому вже назбирається ефірна олія. Сушать сировину на віль­ному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється, розсти­лаючи тонким шаром і періодично перемішуючи. Штучно сушать при температурі до 40°. Сухої си­ровини виходить 42—43%. Листя евкаліпта, як ароматичну сиро­вину, зберігають окремо від інших незапашних рослин у багато­шарових пакетах. Свіжі одно- або трирічні пагони (разом з ли­стям, бутонами і плодами), які заготовляють з жовтня по квітень, використовують як сировину для вироблення ефірної олії (Oleum Eucalypti). Листя і олію від­пускають аптеки. З лікувальною метою використовують і пилок рослини.

Хімічний склад. У листі рослини є ефірна олія (до 3%), флаво­ноїди, дубильні речовини, елаго­ва кислота, смоли та віск. Ефірну олію містять і інші частини рос­лини. Головною складовою части­ною ефірної олії є цинеолмоноциклічний терпен з інтенсив­ною окисною дією. Пилок евка­ліпта містить білки, амінокис­лоти, вуглеводи, вітаміни (В₁, В₂, РР, С, біотин, фолієва кислота, рутин), антибіотики і стимулятор росту.

Фармакологічні властивості і ви­користання евкаліпту прутовидного

Головна терапевтич­на властивість евкаліпта — анти­септична. Його препарати згубно діють на стрептококи і ста­філококи, паличку черевного ти­фу і паратифів А і В, паличку дизентерії, кишкову паличку, гнійних і анаеробних збудників, пригнічують ріст дизентерійної амеби і трихомонад. Крім цього, рослина має виражені протиза­пальні властивості, сприяє швид­кому гоєнню ран, виявляє боле­тамувальну, слабку седативну і незначну відхаркувальну дію. Ев­каліптові приписують і загально-зміцнювальний ефект. З листя евкаліпта готують настій, відвар і настойку. Відвар і настойку приймають всередину як анти­септичний і протизапальний засіб у разі гострих кишкових інфек­цій і диспепсичних розладів та гострих респіраторних вірусних інфекцій, при запаленнях жовч­ного і сечового міхура. З листя евкаліпта виробляють протистафілококовий препарат хлорофіліпт. Його випускають у вигляді 0,25%-ного або 1%-ного спирто­вого чи 2%-ного олійного роз­чинів. Використовують його як зовнішній засіб і внутрішньо (внутрішньовенно і перорально). Зовнішньо галенові препарати ев­каліпта застосовують у вигляді обмивань, полоскань, примочок, вологих тампонів і спринцювань. У хірургічній практиці їх вико­ристовують для лікування нари­вів, флегмон, фурункулів, остео­мієліту, гнійних маститів, від­критих переломів, опіків та об­морожень; у стоматології — при стоматиті, гангренозному пуль­піті, запаленні слизової обо­лонки ротової порожнини; в оториноларингології — при ангіні, хронічному риніті й фарингіті, зовнішньому отиті, дерматиті й екземі зовнішнього слухового проходу тощо; в гінекологічній практиці — при кольпіті, білях та дисплазії шийки матки; в дер­матології — при гноячкових ви­сипах на шкірі; в офтальмоло­гії — при блефариті. У вигляді інгаляцій галенові препарати ев­каліпта використовують при го­стрих респіраторних захворюван­нях, трахеїтах і ларингітах. Ши­роко використовують у медичній практиці евкаліптову олію. Її використовують для лікування фурункульозу, флегмон, ерозив­но-виразкових уражень слизових оболонок, для інгаляцій (при нежиті, бронхіті, ангіні), полос­кання (при захворюваннях верх­ніх дихальних шляхів), розти­рання (як відтяжний засіб при міозитах, радикулітах і плекси­тах) і як антипаразитарний засіб (при педикульозі, для відляку­вання комарів, москітів та мура­шок). Евкаліптова олія входить до складу комбінованих препа­ратів евкатолу, ефкамону, інгакамфу, камфомену та пектусину (про застосування їх див. у статті М'ята перцева). Пилок евкаліпта має жарознижувальні, антибіо­тичні і тонізуючі властивості, стимулює діяльність шлунка.

Лікарські форми і застосування евкаліпту прутовидного