П`ятниця, 22.11.2024, 13:09Головна | Реєстрація | Вхід

Категорії розділу

Г - лікарські рослини на Г [7]
Гарбуз, герань криваво-червона, горобина звичайна
Д - лікарські рослини на Д [5]
Деревій паннонський,диня посівна, дуб звичайний
Е - лікарські рослини на Е [4]
Ехінацея пурпурова, евкаліпт кулястий, евкаліпт попелястий
Ж - лікарські рослини на Ж [5]
Жабник польовий, жабурник звичайний, живокіст лікарський
З - лікарські рослини на З [6]
Звіробій, золототисячник малий, золотушник звичайний
І - лікарські рослини на І [2]
Ірга круглолиста, ірга канадська
К - лікарські рослини на К [11]
Кавун звичайний, калина,каланхое Дайгремонта, каланхое перисте, капуста, картопля, кропива дводомна, кропива жалка, калачики лісові
Л - лікарські рослини на Л [9]
Латаття біле,ластовень лікарський, лещиця волотиста,лілея біла, лимон, лимонник китайський
М - лікарські рослини на М [7]
Майоран, мандарин, материнка звичайна, м'ята
Н - лікарські рослини на Н [3]
Наперстянка пурпурова, нетреба звичайна
О - лікарські рослини на О [3]
Огірок посівний
П - лікарські рослини на П [4]
Півники болотні
Р -лікарські рослини на Р [3]
Резеда жовта, ріпа, ромашка лікарська
С- лікарські рослини на С [3]
Самшит вічнозелений
Т- лікарські рослини на Т [3]
Тамус звичайний, тополя чорна
У [0]

Пошук

Форма входу

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

З - лікарські рослини на З

Головна » Лікарські рослини України » З - лікарські рослини на З

Звіробій

звыробыйЗВІРОБІЙ ЗВИЧАЙНИЙ, божа крівця, заяча крівця, кривавник, стокрівця; зверобой продырявленный, Нуретісит регіогаїит — багаторічна трав'яниста рослина родини звіробійних. Стебло пря­мостояче, голе, вгорі розгалуже­не, круглясте або з двома підви­щеними лініями, ЗО—60 см зав­вишки. Листки супротивні, сидя­чі, цілокраї, видовженоовальні, тупі, з просвітчастими крапчасти­ми залозками. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в щитковидну волоть або нещіль­ну китицю; пелюстки золотаво-жовті видовженоовальні, з чорни­ми крапками. Плід — коробочка. Цвіте з червня до вересня.

Поширення. Рослина трапляється по всій території України на від­критих сухих місцях, на схилах, по чагарниках.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують траву, зібрану на початку цвітіння рос­лини. Зрізують вкриті листям вер­хівки стебел з суцвіттями, які по­тім зв'язують невеликими пучка­ми і сушать, розвісивши їх у за­критих від сонця приміщеннях або на горищі. Штучне сушіння про­водять при температурі до 40°. Сушіння вважається закінченим, коли стебла стають ламкими. Су­хої сировини виходить 28—29 %. Зберігають у сухому, захищеному від світла приміщенні. Строк при­датності — 3 роки. Сировина від­пускається аптеками.

Хімічний склад. Трава рослини містить дубильні речовини (10— 12 % ), флавоноїди (гіперозид, ру­тин, кверцитрин, мірицетин, лей-коантоціани), сапоніни, барвники (гіперицин — 0,1—0,4 % , псевдогіперицин, гіперин, франгулаемоди-нантранол), ефірну олію (0,2— 0,3 % ), смолисті речовини (17 % ), каротин і аскорбінову кислоту.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Найчастіше звіробій звичайний використовують при хворобах травного тракту. Пояс­нюється це тим, що його препара­ти зменшують спазми кишок та жовчних шляхів, нормалізують видільну функцію шлункових за­лоз, розширюють кровоносні су­дини, посилюють кровообіг, вияв­ляють протизапальну дію на сли­зові оболонки травного тракту, в'яжучу та бактеріостатичну дію. Застосування звіробою звичайно­го показане і дає добрий терапев­тичний ефект при дискінезіях жовчних шляхів, гепатитах, застої жовчі в жовчному міхурі, холециститах, жовчнокам'яній хворо­бі (у початковій стадії), гіпоацидному гастриті, метеоризмі, гост­рих і хронічних колітах, простих і кривавих проносах та геморої. Як сечогінний засіб звіробій вико­ристовують при нирковокам'яній хворобі (у початковій стадії) та при зниженні фільтраційної здат­ності нирок. Настойка трави зві­робою виявилася ефективною при інвазії гостриками (гіменолепідоз і ентеробіоз). Препарати звіробою знімають спазм кровоносних су­дин (особливо капілярів), поліп­шують венозний кровообіг і кро­вопостачання деяких внутрішніх органів, виявляють капілярозміцнюючу дію. В ряді випадків звіро­бій призначають при порушеннях периферичного кровообігу з яви­щами застою, при мікроцйркуляторних розладах. Особливістю ці­єї рослини є її здатність підвищу­вати чутливість шкіри до ультра­фіолетового проміння. Фотосен­сибілізуючі властивості рослини пов'язують з наявністю в иій гіпе­рицину й використовують при лі­куванні вітиліго. Препарати зві­робою ефективні й при розладах нервової системи, нейродистонії, мігрені та при нічному нетриман­ні сечі у дітей. При місцевому за­стосуванні звіробою з особливою силою проявляється його проти­запальна, в'яжуча і бактеріоста­тична властивості. Так, звіробійну олію з успіхом використовують при опіках, гінгівітах, пітиріазі обличчя, виразці гомілки та для гоєння ран. У стоматології настій і настойку трави звіробою використовують для полоскання ротової порожни­ни і змазувань ясен при неприємному запаху з рота, гінгівітах і стоматитах. У гінекологічній практиці настій трави використо­вують для спринцювань при за­пальних захворюваннях піхви, а звіробійну олію (у вигляді тампо­нів) — для лікування ерозії шийки матки. У народній медицині, крім усіх вищезазначених випадків, зві­робій використовують при полі­артриті, ішіасі, подагрі, туберку­льозі легень з кровохарканням, мастопатії, різних запальних про­цесах, фурункулах тощо. Анти­бактеріальний препарат трави зві­робою новоіманін використовують для лікуван­ня опіків і різних гнійних процесів в оториноларингології. В Болга­рії із звіробою звичайного вироб­ляють препарат пефлавіт, який використовують при капіляротоксикозах, гострих гло­мерулонефритах, атеросклерозі тощо.

Лікарські форми і застосування.
ВНУТРІШНЬО — відвар трави (10 г, або півтори столової ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3 ра­зи на день за ЗО хвилин до їди; настой­ку трави (у співвідношенні 1:5, на 40 % -ному спирті) по 40—50 крапель З—4 рази на день; настій трави для виганяння глистів (15 г сировини на 100 мл окропу) по 90—150 мл 3 рази на день протягом трьох днів (дітям від одно­го до семи років), в останній день да­ють проносну сіль, а всього проводять три такі цикли з проміжками 10—12 днів; напар однієї столової ложки су­міші трави звіробою звичайного, деревію звичайного і коріння дягелю лікар­ського (порівну) на склянці окропу ви­пивають за півгодини перед сном при розумовій перевтомі, нервовому пере­напруженні та безсонні.
ЗОВНІШНЬО —звіробійна олія (20 г свіжих суцвіть на 200 мл соняшнико­вої олії, настоюють 14 днів, проціджу­ють) для змащування хворих місць; на­стойку трави (у співвідношенні 1 : 5, на 40 % -ному спирті) по 30—40 крапель на півсклянки води для полоскань; на­стій трави {2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють до охо­лодження, проціджують) для спринцю­вань (перед використанням розводять теплою кип'яченою водою у співвідно­шенні 1 : 5); суміш трави звіробою зви­чайного, кори дуба звичайного, корін­ня кропиви дводомної, пелюсток тро­янди білої, суцвіть цмину піскового, трави грициків звичайних, омели білої, кори верби білої, насіння льону зви­чайного, коренів живокосту лікарсько­го, алгеї лікарської, трави гірчака пер­цевого і квіток нагідок лікарських (по­рівну) готують як відвар (4 столові лож­ки суміші на 2—3 л окропу, кип'ятять 20 хвилин, негайно проціджують) і ви­користовують теплим для спринцювань двічі на день (вранці і ввечері) при білях.

Разом із цим читають:
Категорія: З - лікарські рослини на З | Додав: Netochka (22.04.2010)
Переглядів: 10341 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1 mila  
0
)))

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Попереджаємо: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
Copyright Лікарські рослини, косметика © 2024 | Створити безкоштовний сайт на uCoz