Лікарські рослини, косметика

Первоцвіт безстеблий (Primula vulgaris;первоцвет обыкновенный) -багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітих заввишки 5—15 см. Має коротке кореневище з великою кількістю бурих товсту­ватих шнуровидних коренів. Квіт­кова стрілка не розвинена. Лист­ки зібрані приземною розеткою, видовженооберненояйцевидні, довгасті або яйцевидні, неправильнотупозубчасті або зарубча­сті, до основи звужені в короткий черешок, з нижнього боку тільки по жилках, іноді по всій поверхні, шершаві. Квітки двостатеві, пра­вильні, численні, на квітконіжках виходять прямо з кореневища і трохи більші за листки; чашечка трубчаста, гранчаста, віночок лій­куватий, світло-жовтий з оранже­вими плямами в зіві, з широким п'ятилопатевим відгином, частки якого двороздільні. Плід — яйце­видна коробочка, коротша за ча­шечку. Цвіте у березні — квітні.

Поширення. Первоцвіт безстеблий зустрічається в Гірському Криму, зрідка в Карпатах і дуже рід­ко — на Поліссі на лісових галя­винах.

Заготівля і зберігання первоцвіту безстеблого

Для лікар­ських потреб заготовляють коре­невище з корінням (Rhizoma et radix Primulae), квітки з чашечкою (Flores Primulae cum calyce), рід­ше тільки віночок (Flores Primulae sine calyce) і листя (Folia Primulae). Коріння первоцвіту ко­пають весною до цвітіння рослини або восени, коли зів'яне листя; його старанно відмивають від зем­лі і сушать на сонці або в теп­лому приміщенні, розстеливши тонким шаром на папері чи тка­нині й час від часу перемішу­ючи. Сухого коріння виходить 28—30%. Квітки і листя збирають на початку цвітіння рослини, зри­ваючи їх руками або зрізуючи ножами. Половину листя на кож­ній рослині треба залишати, щоб не зашкодити цвітінню і плодо­ношенню. Сушити листя треба швидко і бажано при високій (90—100°) температурі, що дає змогу одержувати сировину з високим вмістом аскорбінової кислоти. Су­хого листя виходить 22—23%. Свіже листя використовують на салати. Квітки зрізують або зри­вають цілими суцвіттями і з час­тиною (2—3 см) квітконосної стрілки. Попередньо їх прив'я­люють на сонці, а потім до­сушують під укриттям на віль­ному повітрі, а при несприят­ливих погодних умовах — у теп­лому приміщенні. Сухих кві­ток виходить 15—16%. Збері­гати їх треба в добре закритих банках або бляшанках, бо во­ни дуже гігроскопічні. Штуч­не сушіння квіток і коріння про­водять при температурі 40°. Строк придатності сировини — 2 роки.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Первоцвіт безстеблий має близький до первоцві­ту весняного хімічний склад, але відрізняється дещо іншим вміс­том і співвідношенням компо­нентів, що його складають.

Фармакологічні властивості і ви­користання первоцвіту безстеблого

Первоцвіт безстеблий використовують в основному як добрий відхаркувальний засіб при захворюваннях легень і дихальних шляхів. Галенові продукти перво­цвіту посилюють секрецію слизо­вої оболонки бронхів і верх­ніх дихальних шляхів, підвищу­ють активність війкового епіте­лію, прискорюють евакуацію сек­рету з дихальних шляхів, виявля­ють слабку спазмолітичну дію. Як відхаркувальний засіб вживають настій коріння первоцвіту (Infusum radicis et rhizome Primulae). Його призначають при ката­рах верхніх дихальних шляхів, хронічних трахеїтах і бронхітах, бронхопневмоніях. Окремі автори (О. П. Попов, 1970) рекомендують відвар коріння і листя первоцвіту ще й як болетамувальний (при ревматизмі) та сечогінний засіб (при хворобах нирок і сечового міхура). Натомість інші автори (Ф. Стари, В. Ірасек, 1982) вва­жають такі рекомендації безпід­ставними. В народній медицині настій коріння первоцвіту викори­стовують як відхаркувальний і як такий, що прискорює розсмокту­вання зовнішніх крововиливів, за­сіб. У зв'язку з наявністю в лист­ках великої кількості аскорбіно­вої кислоти і каротину первоцвіт використовують у вигляді салатів і настоїв (відповідно із свіжого і сушеного листя) при авітаміно­зах С і А. Часто при захворю­ваннях органів дихання первоцвіт призначають у поєднанні з інши­ми лікарськими рослинами: ро­машкою лікарською, анісом зви­чайним, подорожником великим, підбілом звичайним тощо. Квітки первоцвіту використовують пере­важно в народній медицині. На­стій квіток п'ють при гарячці, запаленні горла і легень, при різ­них головних болях, зокрема при мігрені, при неврозах і безсон­ні, прискореному серцебитті, як «кровоочисний» засіб при подагрі, фурункулах, виразках і шкірних висипах. Зовнішньо настій вико­ристовують для промивання носа при нежиті.

Лікарські форми і застосування первоцвіту безстеблого

Внутрішньо — настій коріння (10 г, або 1 столова ложка, сировини на 200 мл окропу) по 1—2 столові ложки 3—4 ра­зи на день до їди;

10 г квіток насто­юють 15 хвилин на склянці окропу, проціджують і випивають за день рів­ними порціями; настій листя (10 г си­ровини на 200 мл окропу) по чверті склянки 4 рази на день як вітаміно­вмісний засіб;

столову ложку суміші квіток первоцвіту, трави хвоща польо­вого, листя підбілу звичайного і подо­рожника великого, взятих у співвід­ношенні 4:3:1:2, настоюють 2 години на склянці холодної кип'яченої води, варять 5 хвилин, охолоджують, процід­жують і п'ють теплим по 1 склянці на день за кілька прийомів при кашлі, трахеобронхіті, хронічному бронхіті й сухому бронхіті;

салат: подрібнене ли­стя первоцвіту і цибулі змішати, по­класти на кусочки вареного буряка, по­солити й заправити вершками (на 100 г листя первоцвіту беруть 80 г ва­реного буряка, 25 г зеленої цибулі і 20 г вершків;сіль — на смак; перед вжи­ванням салат охолоджують).